Давним-давно, у Мирній Галявині, жила маленька космічна капсула на ім'я Рокет Поп. Рокет Поп був кольору глибокого блакитного неба і дуже любив мандрувати блискучими галактиками. Рокет Поп працював на зоряному пилу та сміху, і йому завжди хотілося досліджувати нові місця. Одного чудового дня, коли сонце лагідно зігрівало галявину, Рокет Поп вирішив відправитися у подорож. "Ура!" - вигукнув Рокет Поп, і його колір став яскраво-рожевим від хвилювання, "Сьогодні я відправлюся на пошуки найблискучішої космічної веселки!"
Рокет Поп, здригнувшись від радості, полетів над галявиною. Він побачив замок принцеси, такий красивий, що сяяв, як дорогоцінний камінь! "Ого!" - подумав Рокет Поп, "Це місце, яке сподобалося б принцесі Сітарі!" Далі Рокет Поп пролетів повз поле квітів, різнокольорових і гарних, як улюблений песик Азаль. Рокет Поп радісно зависнув у повітрі, насолоджуючись красою навколо. Він мчав через галявину, повну яскравих фарб і веселих звуків.
Раптом Рокет Поп почув тихеньке "Мурррр..." Він подивився вниз і побачив пухнастого котика, який ніжився на сонечку. "Привіт!" - сказав Рокет Поп. "Я прямую до Космічної Веселки. Чи не бачив ти її?" Кіт потягнувся і мовив: "Мяу, можливо, вам варто запитати у єдинорога. Він завжди все знає!" Рокет Поп, трохи змінивши курс, поспішив знайти Єдинорога.
По дорозі Рокет Поп побачив красивого Єдинорога, який стояв біля дерева. "Привіт, друже!" - сказав Рокет Поп. "Вибач, але я загубив блискітки від космічної веселки! Ти не знаєш, куди вони поділися?" Єдиноріг погладив Рокет Попа своєю чарівною гривою. "Ох, мій друже, я чув, що ці блискітки зникли. Спробуй запитати квіти, вони все бачать!" сказав Єдиноріг.
Рокет Поп помахав на прощання Єдинорогу і полетів до Квітучої Долини. Там росли різнокольорові квіти. "Привіт, квіточки!" - сказав Рокет Поп. "Ви не бачили блискітки від космічної веселки?" Квіти почали шепотіти. "Ми не бачили, але ми відчули темну тінь" - сказали вони хором. Рокет Поп став дуже серйозним. "Тінь?" - перепитав він. "Що ж, мені потрібно піти за нею!" Рокет Поп, готовий до пригод, рушив у глиб галявини, слідуючи за тінню.
Тінь вела Рокет Попа до похмурої печери. Рокет Поп обережно увійшов до печери. Всередині він побачив великого чудовиська. Чудовисько було велике, з рогами та зубами, але в його очах було щось сумне. "Привіт..." - тихо сказав Рокет Поп. Чудовисько здивовано підняло очі. "Хто ти?" - запитало воно низьким голосом. "Я Рокет Поп, а ти?" - відповів Рокет Поп. "Я... я Чудовисько. Я випадково взяв блискітки від Космічної Веселки. Я думав, що вони красиве каміння..." Чудовисько сумно опустило голову. "Але тепер мені шкода!"
Рокет Поп, який любив ділитися, вирішив допомогти. "Не хвилюйся!" - сказав Рокет Поп. "Ми можемо повернути блискітки! Ми маємо поділитися!" Вони разом вийшли з печери. Рокет Поп і Чудовисько зібрали блискітки і повернули їх до Космічної Веселки. Галявина відразу засяяла ще яскравіше! Замок принцеси засвітився ще яскравіше, а квіти стали різнокольоровими.
Рокет Поп, задоволений, продовжив свою подорож. Як винагороду він отримав маленьку космічну веселку, яку поклав до свого відділення. Раптом колір Рокет Попа змінився з блакитного на рожевий, і він зрозумів, що найголовніше - це мандрівка з друзями. Він усміхнувся, і його колір повернувся до глибокого блакитного, коли він збирався полетіти назад до галактик, сповнений щастям.