Зоряна Гра в Пісок

Якось в пустельному оазисі, де вода виблискувала, а пальми тягнулися до неба, жив хлопчик на ім'я Джахан. Джахан обожнював динозаврів, вантажівки, потяги та будівельну техніку, особливо, коли його чекав бутерброд з арахісовим маслом. Одного сонячного ранку, коли Джахан грався біля блискучої водойми, з’явився Рокет Поп, космічний корабель у вигляді ракети. Рокет Поп був глибокого синього кольору і світився рожевим, коли був схвильований. Він просто обожнював досліджувати галактики з блискучими зірками. "Привіт, Джахане!" - сказав Рокет Поп своїм радісним голосом. "Що ти робиш? Хочеш трохи розважитися?" Джахан здивовано подивився на космічний корабель. Рокет Поп, здавалося, випромінював енергію та захоплення. Він був такий яскравий і блискучий, наче зірка. “Привіт, Рокет Поп! Так, звісно, хочу! Я люблю динозаврів, а ще будувати щось!” - відповів Джахан, широко посміхнувшись. Раптом з неба спустилася Твінкл, сонна зірочка, яка завжди падала поруч з дітьми, що не могли заснути. Вона була блакитно-фіолетовою та такою м'якою, що хотілося обійняти. Твінкл завжди знала всі колискові. “Привіт, Джахане!” – прошепотіла Твінкл своїм ніжним голосом. “Я тут, щоб допомогти всім, хто потребує спокою.” Разом вони вирішили дослідити оазис. "Там он, щось будують! Дивись, Джахане, там динозавр-самоскид! Ти ж їх любиш!" - вигукнув Рокет Поп, світячись від захоплення. Джахан побіг до місця, де працювала будівельна техніка. Раптом Рокет Поп помітив щось дивне. "О ні! – вигукнув Рокет Поп. – Залізничні колії!” Вони побачили, що колії, зроблені з блискучого піску, були заблоковані великою купою каміння. Джахан насупився. "Щось негаразд…" - сказав він. "Я полечу розвідаю, що там сталося", – вигукнув Рокет Поп і помчав, як блискавка. За мить він повернувся. "Там піщаний монстр! Він не хоче, щоб потяги їздили!" - повідомив Рокет Поп. Джахан, згадавши, як йому не подобаються гучні звуки, спочатку трохи захвилювався, але потім рішуче сказав: "Ми мусимо щось зробити!" Твінкл, кивнувши, почала співати колискову. Її ніжний голос заспокоїв Джахана, а піщаний монстр, який раніше був таким сердитим, почав позіхати. "Що ми можемо зробити?" – запитав Джахан. Рокет Поп подумав трохи та сказав: “Я знаю! Давай спробуємо побудувати щось!” "О, так, чудовий план! У мене є ідея!" - вигукнув Джахан. І тут до них приєднався динозавр-самоскид. Джахан, натхненний своєю любов'ю до будівельної техніки, запропонував використати самоскид, щоб розчистити шлях. Рокет Поп допоміг керувати вантажівкою. Вони працювали разом: Джахан показував, куди котити каміння, Рокет Поп направляв самоскид з неба, а Твінкл підспівувала пісеньку, щоб усі були спокійні. Зрештою, каміння було розчищене! Джахан застрибав від радості. “Ура! Ми зробили це!” - вигукнув Джахан. Поїзд рушив далі! Піщаний монстр, тепер стомлений, поступово зменшувався у розмірах. Твінкл підійшла до нього та поклала біля нього подушку для сновидінь, щоб йому снилися щасливі сни. Зрештою, він став маленькою, спокійною піщаною дюною. Всі були щасливі! Джахан, Рокет Поп і Твінкл влаштували свято з бутербродами з арахісовим маслом, спостерігаючи, як потяг їде по коліях. Джахан зрозумів, що навіть з найнайсердитішими створіннями можна порозумітися, якщо бути добрим та працювати разом. "Так, Джахане! З командою все можливо!" - сказала Твінкл. Рокет Поп кивнув та вигукнув: "А тепер час вирушати до зірок! Хто зі мною?!" Джахан та Твінкл посміхнулись і відповіли: "Ми з тобою!" І ось так, ця трійця продовжувала досліджувати оазис, даруючи всім добро та щастя.