Далеко-далеко, на вершині високої-превисокої гори, де сяяли сніги та іскрилися зірки, жила кумедна снігова ведмедиця на ім'я Пола. У неї були вушка кольору темного блакитного моря, і вона дуже любила все крижане та сніжне, але найбільше – теплі обійми! Пола знала, як створювати сніжинки дивних форм. Іноді, коли танцювало північне сяйво, хутро Пола міняло свій колір, перетворюючись на казкову веселку. А ще Пола готувала найкращий гарячий шоколад у всьому Арктичному світі! Вона варила його за особливим секретним рецептом, і від нього ставало тепло навіть у найлютіший мороз.
Одного разу, коли Пола вирішила поласувати гарячим шоколадом, щойно приготовленим, вона помітила дивну річ. На вершині гори, де вона мешкала, лежала королівська тіара принцеси, яка дивовижно виблискувала. «Ой-йой!» – вигукнула Пола. «Тіара зникла!» Вона знала, що ця тіара була дуже особливою, адже нагадувала зірки. Пола вирішила, що потрібно негайно знайти тіару. Вона любила принцес, і знала, що тіара важлива для них.
Пола знала, що шлях може бути довгим, але вона була дуже відважною. "Сміливість - найкраща подруга в будь-якій подорожі!" – сказала Пола сама собі. Зібравшись, Пола вирушила в дорогу. Спочатку вона створила сніжинку у формі ракети, яка повела її у космос, де було повно яскравих зірок і космічного пилу. По дорозі вона зустріла багато цікавих речей, таких як планети, що світяться, комети, що пролітали мимо, і навіть блискучі місяці! За допомогою сніжинок у вигляді зірок, Пола прокладала шлях крізь космос. Подорожуючи крізь сяюче середовище, Пола зустріла групу космічних істот. Вони були дуже здивовані, почувши про загублену тіару принцеси.
"Ох, тіара!" – вигукнула одна космічна істота, що мала форму круглого місяця. "Вона ж така блискуча! Ми теж хочемо її знайти!"
Інші космічні створіння погодились. Всі вони були дивовижними: один був схожий на зірку, інший – на планету, а третій – на космічний корабель. Всі вони були дуже зацікавлені в тіарі, яка належала принцесі, що була дуже красивою. Пола та космічні створіння вирушили разом на пошуки тіари. Вони обшукали кожен куточок космосу. Вони заглянули в кожен кратер на Місяці, пролетіли навколо кожної зірки, але тіари ніде не було! Пола почала трохи хвилюватися. Вона не знала, де шукати далі. Але тут раптом, її чудові блакитні вушка почули тихе шепотіння.
"Шукайте там, де тепло... і пахне шоколадом!" – почула Пола. Це був голос північного сяйва! Пола зрозуміла, що потрібно повернутися додому. Повернувшись на вершину гори, вона зітхнула та зайшла до свого будинку. Раптом, її погляд впав на каструлю з гарячим шоколадом, яку вона залишила на плиті. У каструлі, під променями північного сяйва, що проникали крізь вікно, блищала та сама тіара! Вона випала з кишені, коли Пола готувала шоколад. "Ось воно!" – вигукнула Пола, вдихнувши аромат гарячого шоколаду. "Вона була весь час зі мною!"
Вона взяла тіару і вирішила влаштувати справжнє свято. Вона запросила всіх космічних створінь до себе в гості. Звичайно ж, їх чекав неймовірно смачний гарячий шоколад за секретним рецептом Пола! Всі космічні створіння були в захваті! Вони пили гарячий шоколад, танцювали під північним сяйвом і весело сміялися. Пола зрозуміла, що іноді найцінніше знаходиться зовсім поруч, а радість від дружби та спільного свята – найбільший скарб. І, звичайно ж, вона зрозуміла, що її гарячий шоколад – це найкраще!
З того дня, Пола та її друзі часто збиралися разом. Вони влаштовували свята під північним сяйвом, ділилися гарячим шоколадом та розповідали дивовижні історії про космос та пригоди. І Пола знала, що найкращі пригоди – ті, які розділені з друзями.