Одного разу в підводному місті, де будинки були зроблені з кольорового коралу, а рибки сяяли, настав незвичайний день. У серці міста, де стояв королівський палац, жив славетний Ведмедик Берон – блакитний ведмедик з короною. Він обожнював влаштовувати чайні вечірки, був дуже справедливим та добрим. Одного ранку всі мешканці міста були засмучені – зникли королівські корони! Корони були символами справедливості, тому їх зникнення стало великою проблемою. "О, ні! Де ж корони?" – заплакав Ведмедик Берон. "Як ми можемо бути справедливими, якщо їх немає?"
У цей час, до міста прибув Ангус – відважний мандрівник, який любив все досліджувати. У нього були зелені окуляри та палиця для ходьби. Ангус обожнював подорожі та завжди був радий новим знайомствам. Він почув про зникнення корон і відразу запропонував допомогти. "Я знаю, як знайти їх!" – вигукнув Ангус. "Разом ми обов'язково впораємося!"
Вони зустрілися біля палацу. Поряд з ними плавали рибки, деякі з них мали маленькі сумочки та черевички. "Спробуємо пошукати тут," – сказав Ведмедик Берон. Вони почали свій пошук. Ангус та Берон пройшли повз яскраві коралові рифи. Зустрічали різних рибок та істот. Дорогою зустріли школу різнокольорових рибок, які, мабуть, щось знали, бо прямували у бік старовинного підводного тунелю. Там їх чекало щось дивне. Дорогою вони бачили маленькі черевички та сліди від риб'ячих лапок. Ангус оглянув все своїми окулярами та зрозумів, куди потрібно йти. "Сліди! Давайте підемо за ними!" - сказав він. Берон кивнув головою та погодився.
Сліди привели їх до входу у тунель. Там їх чекав великий рапак, який дуже голосно хропів. Це було так голосно, що нагадало Яхану про звуки, які він не любив. "Ого, як він голосно хропе!" – сказав Ангус. "Але не хвилюйтеся, у мене є ідея". Ангус побачив підводну будівельну техніку, яка працювала неподалік. "Дивіться! Це допоможе нам!" – вигукнув Ангус. Вони разом почали використовувати техніку, щоб відволікти рапака. Коли той відвернувся, вони швидко пробралися тунелем.
Нарешті, вони знайшли те, що шукали. Вони підійшли до печери та побачили, що корони були всередині! Але їх використовували дивні істоти моря для своїх ігор. Морські істоти, побачивши їх, здивувалися. "Хто ви?" – запитали вони. "Ми прийшли, щоб забрати корони, що зникли!" – відповів Ведмедик Берон. "Вибачте, ми не знали, що вони важливі. Ми думали, що це просто блискучі іграшки."
Ангус пояснив їм, що корони символізують справедливість та добро. Морські істоти, зрозумівши свою помилку, захотіли виправити ситуацію. "Ми повернемо їх!" – сказали вони. Берон, будучи дуже справедливим, запросив морських істот на королівську чайну вечірку, щоб відсвяткувати повернення корон.
Повернувшись до міста, всі мешканці були раді! Усі готувалися до великої чайної вечірки. Берон приготував багато смачних печива у формі рибок та маленькі чашки для чаю. А ще він надів свій улюблений капелюх, який сам зв’язав. Азал побачила, як грають цуценята з маленькими сумочками та черевичками. Свято було веселим. Усі разом пили чай, сміялися та грали. Морські істоти стали друзями міста. Всі зрозуміли, як важливо ділитися та розуміти один одного. Так, у підводному місті знову панувала радість, а справедливість завжди була в пошані!