Далеко-далеко у блискучій галактиці жив зореліт на ім'я Ракета-Поп. Він був кольору глибокого синього неба, але коли хвилювався, світився яскраво-рожевим! Ракета-Поп обожнював мандрувати космосом, особливо там, де сяяли зірки та переливались кольори. Його улюблена розвага – шукати просторові веселки та залишати за собою сліди сміху.
Сьогодні Ракета-Поп мав особливу місію – відшукати найбільшу просторову веселку в Кристалічних Печерах. Ці печери були надзвичайно чарівними, адже їхні стіни мерехтіли різними кольорами, наче величезні кристали! Ракета-Поп не міг дочекатись, коли почнеться його пригода.
Раптом, у космічному просторі, Ракета-Поп почув тихий сміх. Це була Персикова, відьма-льодяник! Вона летіла на мітлі з газованої води, яка залишала за собою бульбашки. Але щось пішло не так – її мітла зламалась!
"Ой-ой!" – прошепотіла Персикова. "Моя мітла! Я не можу літати!"
Ракета-Поп миттєво зупинився, його рожевий колір став ще яскравішим від хвилювання. "Не хвилюйся! Я Ракета-Поп! Я тобі допоможу! Що трапилось?" – вигукнув він весело.
"У Кристалічних Печерах є все, що потрібно для її ремонту, але мені потрібна твоя допомога", – відповіла Персикова. "Там є хитрощі і загадки!"
І ось почалась їхня спільна подорож! Ракета-Поп злетів у небо, його колір змінювався, коли він пролітав повз планети. Він змінював кольори залежно від того, де знаходився: коли пролітав біля червоних планет, він ставав червоним, біля синіх – синім! Він був такий швидкий, що переганяв навіть самі швидкі космічні кораблі!
Ракета-Поп та Персикова вирушили до Кристалічних Печер. "Пристебніться!" – сказав Ракета-Поп, і вони полетіли вперед. Кристалічні Печери виявились справжнім дивом! Стіни сяяли усіма кольорами веселки, а у повітрі кружляли сяючі кристалики. Тут, у печерах, було багато всього цікавого, як для принцес, так і для любителів космосу!
Першим випробуванням став лабіринт зі світлових кристалів. "Нам потрібні чарівні черевички!" – вигукнула Персикова. Раптом вона побачила блискучі черевички, як у справжньої принцеси, наче улюблений одяг маленької Азаль! Одягнувши їх, Персикова змогла пройти лабіринтом, махаючи чарівною паличкою.
Далі на шляху виникла глибока прірва, заповнена сяючими камінчиками. "О, ні! Як нам її подолати?" – захвилювалася Персикова. "Не хвилюйся! Я знаю що робити!" – вигукнув Ракета-Поп. Він розігнався і перестрибнув прірву, як справжній космічний автомобіль, залишивши за собою слід сміху та сяйва! Ракета-Поп, як і всі машини, знав, як швидко їздити!
У печерах були сумки, як улюблена сумка Азаль! Персикова дістала з них необхідні інгредієнти для зілля. Зілля, яке допоможе відремонтувати мітлу.
У глибині печер Ракета-Поп та Персикова знайшли все, що було потрібно для ремонту мітли. Вони зібрали іскринки зірок та пил з місяця, а також пелюстки квітів з планет-веселок. Персикова змішала все це у казані, наспівуючи веселу пісеньку. За мить мітла з газованої води знову сяяла!
"Ура!" – радісно вигукнула Персикова, стрибаючи від радості. "Тепер я знову зможу літати! Дякую тобі, Ракета-Поп! Ти – найкращий друг!" Ракета-Поп засяяв ще яскравіше від задоволення.
Вони разом полетіли шукати просторову веселку. Знайшовши її, вони зібрали яскраві промені та поділили їх між собою. Ракета-Поп поклав частину веселки у свій відсік для зберігання, а Персикова прикрасила свою мітлу.
Відтоді, Ракета-Поп та Персикова стали найкращими друзями. Вони часто мандрували разом космосом, шукаючи нові пригоди та допомагаючи іншим. І пам’ятали, що дружба та взаємодопомога – найважливіше у світі!