Історія Абетки

Я скрізь, куди б ти не подивився, хоча ти, можливо, ніколи про мене не думав. Я живу на сторінках твоїх улюблених книг, на яскравих вивісках магазинів уздовж вулиці та в повідомленнях, які ти надсилаєш друзям на екрані. Я — це ціла сім'я особливих фігур, кожна з яких має свій власний таємний звук. Ти коли-небудь замислювався, як лише кілька закарлючок і ліній можуть вмістити в собі всі історії, жарти та ідеї цілого світу. Як вони можуть розповісти тобі про динозаврів, що жили мільйони років тому, або навчити тебе будувати космічний корабель із конструктора. Це схоже на магію, чи не так. Уся ця магія — це моя робота. Я — Абетка, і я — секретний код, що дозволяє тобі читати й писати.

Моя подорож почалася дуже-дуже давно, задовго до появи комп'ютерів чи навіть паперових книг. Уявіть собі світ, де для кожного слова потрібно було малювати окрему картинку. Саме так робили в Стародавньому Єгипті. Їхні малюнки називалися ієрогліфами. Щоб написати «птах», вони малювали птаха. Щоб написати «сонце», вони малювали сонце. Це було красиво, але дуже довго. Можеш уявити, скільки часу займало написання довгого листа. Але потім, приблизно у 1850-му році до нашої ери, деякі розумні люди в Єгипті та на Синайському півострові придумали геніальну ідею. А що, як символи позначатимуть не цілі предмети, а окремі звуки. Це був мій найперший подих, момент, коли я почала ставати тією, ким є сьогодні. Минули століття, і я вирушила у плавання з відважними моряками, яких звали фінікійцями. Близько 1050-го року до нашої ери вони створили для мене просту команду з 22 літер. Оскільки вони були торговцями, їм потрібен був швидкий і легкий спосіб вести свої записи, і я ідеально для цього підходила. Мене було легко вивчити. Моя наступна велика пригода відбулася в Греції, приблизно у 8-му столітті до нашої ери. Тамтешні жителі зробили мені дивовижний подарунок: голосні. Вони додали літери для таких звуків, як А, Е, І, О, У. Це було неймовірно. Тепер я могла записати розмовну мову набагато точніше. Нарешті, я дісталася Риму. Римляни трохи змінили мої грецькі літери, надавши їм тієї форми, яку багато хто з вас впізнає сьогодні. Вони поширили мене по всій своїй величезній імперії, і звідти я продовжила свою подорож по всьому світу.

Тепер, після тисяч років подорожей, я тут, з тобою. Щоразу, коли ти пишеш своє ім'я, читаєш захопливу історію або відправляєш повідомлення другу, ти використовуєш мене — винахід, якому тисячі років. Я — це цеглинки, з яких ти будуєш усе, що завгодно: смішні жарти, красиві вірші, наукові доповіді та секретні записки. Я допомагаю тобі ділитися своїми унікальними думками та почуттями з усім світом. Без мене твої чудові ідеї залишалися б замкненими у твоїй голові. Подумай про це. Кожна літера — це маленький шматочок історії, який подолав довгий шлях, щоб допомогти тобі спілкуватися. Я — щось більше, ніж просто літери на сторінці. Я — інструмент, який дає твоїм думкам голос і дозволяє твоїй уяві злетіти. Тож наступного разу, коли ти візьмеш ручку або торкнешся клавіатури, згадай про нашу довгу спільну подорож і подумай про всі дивовижні речі, які ми можемо сказати разом.

Запитання для розуміння прочитаного

Натисніть, щоб побачити відповідь

Answer: Ієрогліфи — це малюнки, які використовували в Стародавньому Єгипті для письма, де кожен малюнок позначав ціле слово чи поняття. Вони були незручними, тому що малювати картинку для кожного слова займало дуже багато часу.

Answer: Фінікійцям потрібна була проста система письма, тому що вони багато подорожували й торгували, і їм був потрібен швидкий та легкий спосіб вести записи про свої товари та угоди.

Answer: «Дивовижним подарунком» від греків були голосні літери (такі як А, Е, І, О, У). Це було важливо, тому що голосні дозволили абетці набагато точніше записувати розмовну мову.

Answer: Я думаю, Абетка відчуває радість і гордість, тому що її довга подорож через тисячі років не була марною. Вона бачить, що продовжує допомагати людям ділитися своїми думками та історіями.

Answer: Спочатку люди малювали картинки для кожного слова (ієрогліфи). Потім вони зрозуміли, що простіше використовувати символи для окремих звуків мови. Фінікійці створили систему з приголосних звуків, греки додали голосні, а римляни вдосконалили форму літер, створивши абетку, схожу на сучасну.