Я — Вимірювання

Як дізнатися, хто переміг у змаганні? Як пекар додає саме стільки цукру, скільки потрібно? Як можна бути впевненим, що твій друг отримав стільки ж соку, скільки й ти? Я — той невидимий помічник, який відповідає на всі ці питання: «скільки?», «як довго?», «наскільки важко?». До того, як у мене з’явилося справжнє ім’я, люди використовували те, що в них було завжди з собою — власні тіла. «Ступня» була довжиною справжньої ступні, а «п’ядь» — шириною долоні. Але чи можете ви уявити, що станеться, якщо у когось великі ноги, а в когось — маленькі? Це було трохи заплутано. Але потім з’явилася я, щоб усе впорядкувати. Я — Вимірювання, і я допомагаю вам зрозуміти світ у справедливий і зрозумілий спосіб.

Проблема з використанням частин тіла полягала в тому, що всі люди різні. Це створювало великі труднощі для давніх цивілізацій, які існували близько 3000 року до нашої ери в таких місцях, як Єгипет і Месопотамія. Їм потрібно було будувати величезні піраміди й справедливо торгувати товарами. Тому єгиптяни винайшли «кубіт» — стандартну одиницю довжини, що дорівнювала відстані від ліктя до кінчика середнього пальця. Щоб усі використовували однаковий кубіт, вони виготовили спеціальний «королівський кубіт» із міцного каменю, з якого кожен міг зробити точну копію. Пізніше римляни використовували мене для будівництва своїх знаменитих доріг, які простягалися на тисячі кілометрів. Але потім, у середньовічній Європі, знову почалася плутанина, бо кожне місто мало свої власні стандарти. Люди розуміли, що це несправедливо, і в 1215 році у знаменитому англійському документі під назвою «Велика хартія вольностей» було записано вимогу про єдину, стандартну міру для таких речей, як зерно та вино.

Люди мріяли про універсальну систему вимірювання, якою могла б користуватися будь-яка людина в будь-якому куточку світу. Ця мрія стала реальністю у Франції у 1790-х роках. Група вчених вирішила, що моєю основою має бути не нога короля чи довжина його руки, а сама планета Земля. Це було геніально. Вони ретельно виміряли відстань від Північного полюса до екватора і на основі цих розрахунків створили «метр». Навколо метра вони побудували цілу нову систему, засновану на числі 10, що зробило все дуже простим і логічним. Ця «метрична система» була офіційно прийнята у Франції 10-го грудня 1799 року. Ця ідея поширилася світом і перетворилася на Міжнародну систему одиниць (SI), яку сьогодні використовують науковці, інженери та більшість країн для обміну ідеями та відкриттями.

Сьогодні мене використовують для вимірювання всього на світі — від найменших частинок, які не побачиш оком, до найвіддаленіших галактик у космосі. Я допомагаю лікарям давати правильну кількість ліків, щоб ви одужали. Я допомагаю вченим розуміти нашу планету й попереджати про зміни клімату. Я допомагаю інженерам будувати космічні кораблі, які летять на інші планети. Я — мова справедливості та інструмент для відкриттів, який об’єднує людей. Тож наступного разу, коли ви візьмете до рук лінійку, подивитеся на годинник або будете готувати за рецептом, згадайте про мене. Я — Вимірювання, і я тут, щоб допомогти вам досліджувати та розуміти ваш дивовижний світ.

Запитання для розуміння прочитаного

Натисніть, щоб побачити відповідь

Answer: Кубіт — це давня єгипетська одиниця довжини, що дорівнювала довжині передпліччя від ліктя до кінчика середнього пальця.

Answer: Їм потрібні були однакові міри, щоб справедливо торгувати і будувати великі споруди, як-от піраміди, щоб усі частини були правильного розміру.

Answer: Вони вирішили проблему плутанини з різними мірами, створивши єдину метричну систему, засновану на розмірі Землі, а не на частинах тіла короля. Вони винайшли «метр».

Answer: Вони, мабуть, відчували розчарування і злість, бо було важко торгувати чесно. Їх могли легко обдурити, і це було дуже несправедливо.

Answer: Тому що коли всі використовують однакові стандарти, ніхто не може обдурити іншого. Це гарантує, що кожен отримує те, за що заплатив, і все робиться чесно.