Якось у холодному Арктичному світі, де сніг був білим, як мрія, і небо переливалося кольорами північного сяйва, жила кумедна снігова ведмедиця на ім'я Пола. Пола мала чарівне хутро кольору темної бірюзи, яке змінювало колір, коли танцювало північне сяйво. Її блакитні вушка завжди були нашорошені, готовими до пригод. Пола любила крижані пригоди і теплі обійми. Вона вміла створювати сніжинки у найдивніших формах, і готувала найкращий гарячий шоколад в Арктиці. Одного разу, коли Пола випивала свій гарячий шоколад, в неї постукав у двері її найкращий друг, Робот Зоггі.
Зоггі був кумедним космічним роботом кольору лосося, який завжди був готовий до космічної гри у хованки. Зоггі міг перетворюватися на 15 різних форм і говорив 42 іноземними мовами! Він мав вбудовану машину для бульбашок на випадок надзвичайних ситуацій, і працював на сміху замість батарейок. “Привіт, Поло!” – радісно сказав Зоггі, його голос був високим і веселим. “У мене є сюрприз!” Зоггі усміхнувся і показав Полу старовинний пристрій, що був схожий на велику коробку.
"Це машина часу!" – вигукнув Зоггі. "Я знайшов її у старому сараї. Хочеш вирушити у подорож?” Пола аж підскочила від радості. "Так!" – відповіла вона. "А куди ми вирушимо?” Зоггі широко посміхнувся. "У далеку подорож, куди очі дивляться!" Зоггі і Пола сіли у машину часу, і Зоггі натиснув на декілька кнопок. У цей момент, їхній погляд зупинився на сумці, яка лежала біля машини. Вона була блискучою, космічною сумкою, прикрашеною зірками та планетами. Пола підійшла і взяла сумку. Вона була така м’яка і красива. Зоггі посміхнувся. "О, це чарівна сумка! Вона може відкрити будь-які двері, куди ти тільки захочеш потрапити!" Пола взяла сумку і закинула її у машину часу. Машина часу почала гудіти, світло почало блимати, і раптом… ВУХ! Вони зникли в спалаху кольорових вогнів.
Вони приземлилися в місці, де все було рожевим і блискучим. Це був світ принцес! Будинки були у вигляді замків, а люди носили блискучі корони. Пола та Зоггі дивились один на одного з подивом. "Вау!" – вигукнув Зоггі. "Це неймовірно!" Нажаль, машина часу почала дивно себе поводити. Вона стала менше блимати, і почала видавати дивні звуки. Пола почула, як її живіт заурчав. “Ой-ой-ой” – сказала Пола. “Здається, щось пішло не так!” Зоггі оглянув машину часу. "Здається, щось зламалося",- сумно сказав він. Раптом вони почули тихі кроки. З-за куща вийшла принцеса, вона була вдягнена у рожеве плаття та корону, і її волосся було, як сонце. "Привіт!" – сказала принцеса. "Ви загубилися? Чим я можу допомогти?" Зоггі почав пояснювати. "Наша машина часу зламалася! Ми не знаємо, що робити!" Пола подивилася на сумку, яку вона взяла з собою. Вона блищала, наче хотіла їм допомогти. Пола відкрила сумку, і з неї вилетіла блискуча зірка. Вона почала літати навколо них, і раптом… машина часу засяяла ще яскравіше, і почала знову працювати! “Ура!” – вигукнув Зоггі.
Зоггі та Пола почали працювати разом. Зоггі використав свої інструменти, щоб полагодити машину часу. Він дуже добре розбирався у технологіях. Пола почала створювати сніжинки у формі гаєчок, щоб допомогти Зоггі. Зоггі сміявся. “Ти завжди знаєш, як зробити весело!” – сказав він. Зірки і планети з сумки почали світитися ще яскравіше, якби теж хотіли допомогти. Раптом, вони почули звук. Машина часу була майже відремонтована, залишилось декілька деталей. Тоді Пола створила сніжинку у формі ключа і віддала Зоггі. Зоггі вставив ключ, і … машина часу запрацювала! Зоггі натиснув на кнопку, і машина часу знову засяяла.
"Ми можемо повертатися додому!" – вигукнув Зоггі. “До побачення, принцесо!” – сказала Пола. “До побачення!” – відповіла принцеса. Машина часу знову засяяла, і Пола з Зоггі зникли в спалаху кольорових вогнів. Вони повернулися в Арктику, додому. Пола та Зоггі обійнялись. "Це була неймовірна подорож!" – сказала Пола. "Так! І ми чудово впоралися!" – відповів Зоггі. Пола пішла готувати гарячий шоколад, а Зоггі почав танцювати. Вони обидва знали, що, маючи такого друга, як один одного, вони можуть подолати будь-які труднощі! З того часу Пола та Зоггі стали ще кращими друзями. Вони часто згадували цю подорож, і планували нові, ще цікавіші пригоди разом! Іноді, вони згадували про блискучу сумку, і про дивовижний світ принцес, і посміхалися, згадуючи, як вони разом змогли полагодити машину часу.