Диво
Я тихенько стою на полиці, чекаючи, коли мене відкриють. Мої сторінки ще пахнуть друкарською фарбою, а обкладинка міцна й надійна. Але моя справжня сутність — це історія, що ховається всередині. Я зберігаю цілий всесвіт почуттів, дружби та подорожі одного дуже особливого хлопчика. Моя історія про те, як важливо дивитися повз зовнішність, щоб побачити серце. Я — книга під назвою «Диво».
Я з'явилася на світ несподівано. Моя авторка, жінка на ім'я Р. Дж. Паласіо, спочатку не планувала мене писати. Одного дня вона зі своїм сином була в кафе-морозиво і побачила дитину з незвичайною зовнішністю. Її син злякався, і, намагаючись швидко піти, вона відчула, що зробила ситуацію ще гіршою. Тієї ночі вона не могла перестати думати про це і зрозуміла, що це шанс навчити важливого уроку про доброту. Вона почала писати того ж вечора, виливаючи всі ці почуття на мої сторінки. Я народилася з моменту непорозуміння, але виросла в історію про співчуття, яка могла б допомогти іншим у подібних ситуаціях. Моя авторка хотіла, щоб діти й дорослі замислилися, як важливо бути добрим до тих, хто відрізняється від нас.
На моїх сторінках ви зустрінете мого головного героя, Августа «Оггі» Пуллмана. Оггі — хлопчик, який обожнює «Зоряні війни» та свого песика Дейзі, але він виглядає інакше, ніж інші діти. Через це він ніколи раніше не ходив до звичайної школи. Моя історія розповідає про його перший рік у п'ятому класі. Я ділюся його переживаннями через те, що на нього витріщаються, і його сміливістю у спробах просто знайти друга. Але я розповідаю не лише історію Оггі. Я дозволяю вам почути думки його сестри, його нових друзів та інших людей, щоб ви могли побачити світ їхніми очима. Це допомагає кожному зрозуміти, що історія однієї людини може торкнутися багатьох життів і що в кожного є своя правда.
Моя подорож у великий світ розпочалася 14-го лютого 2012 року, коли мене опублікували. Я полетіла з книгарень до бібліотек і в класи по всьому світу. Я перестала бути просто історією, я стала приводом для розмови. Я започаткувала рух під назвою «Обери доброту», натхненний рядком з моїх сторінок. Вчителі читали мене вголос, а учні почали обговорювати, що насправді означає бути добрим. Моя мета — нагадувати вам, що хоча ми всі виглядаємо по-різному, ми всі прагнемо одного й того ж: щоб нас бачили, приймали і щоб у нас був друг. Я — тиха книга на полиці, але моя історія — це гучне й радісне нагадування про те, що трішки доброти може змінити світ.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь