Історія інгалятора: Подих свободи
Привіт. Я інгалятор, маленький, але могутній друг для тих, кому іноді важко дихати. Мене легко впізнати: я невеликий пристрій, що зручно поміщається в долоні або кишені. Моє завдання — доставляти ліки прямо в легені у вигляді дрібного аерозолю, щоб швидко полегшити дихання. Але я не завжди був таким маленьким і зручним. Уявіть собі світ, де діти з хрипами в грудях не могли вільно бігати й гратися з друзями. Коли їхнє дихання ставало свистячим і важким, їм доводилося користуватися великими, скляними та гучними машинами, які називалися небулайзерами. Ці пристрої були такими громіздкими, що їх не можна було взяти з собою на ігровий майданчик чи в гості. Діти були змушені сидіти вдома, підключені до машини, поки їхні друзі насолоджувалися іграми на вулиці. Це було дуже сумно і несправедливо, адже кожна дитина заслуговує на те, щоб бігати, сміятися і грати без страху.
Все змінилося завдяки любові одного батька до своєї доньки. В середині 20-го століття жив чоловік на ім'я Джордж Мейсон. Він був президентом компанії Riker Laboratories. Його донька страждала на астму, і йому було боляче дивитися, як вона бореться за кожен подих під час нападів. Вона змушена була користуватися тим самим старим, незграбним скляним небулайзером, який був важким і незручним. Одного разу, спостерігаючи за її муками, Джордж подумав: «Має бути кращий спосіб». Ідея прийшла несподівано. Він подумав про флакончик для парфумів, який розпилював рідину дрібними крапельками одним натисканням. «А що, якби ліки можна було доставляти так само просто й швидко?» — запитав він себе. Ця думка стала початком великої справи. Джордж зібрав команду найкращих учених та інженерів у своїй компанії. Вони працювали не покладаючи рук, долаючи безліч труднощів. Потрібно було створити пристрій, який би був достатньо малим, щоб поміститися в кишені, але при цьому міг би точно відміряти потрібну дозу ліків — не забагато і не замало. Це називається дозований інгалятор. Вони експериментували з різними клапанами, балончиками та формулами ліків. Нарешті, після багатьох місяців наполегливої праці, 1-го березня 1956 року я народився. Перший у світі дозований інгалятор був готовий змінити світ на краще.
Моя поява стала справжнім дивом для мільйонів людей, особливо для дітей. Раптом діти отримали свободу. Вони могли покласти мене в кишеню шкільного рюкзака або спортивної сумки і йти куди завгодно. Більше не було страху перед футбольним матчем чи веселими іграми з друзями на перерві. Якщо хтось відчував, що дихання стає важким, достатньо було зробити один маленький «пшик» — і полегшення приходило майже миттєво. Я став їхнім маленьким охоронцем, який завжди був поруч. З роками я трохи змінювався: ставав ще меншим, зручнішим, з'являлися нові види ліків. Але моя головна мета залишалася незмінною — дарувати людям можливість дихати вільно. Озираючись назад, я розумію, що народився з простої ідеї, яка виникла з батьківської любові. Ця ідея перетворилася на винахід, який допоміг і продовжує допомагати мільйонам людей по всьому світу жити повним, активним і щасливим життям.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь