Іван-царевич і Кощій Безсмертний
Мої чоботи вкриті пилом від довгої дороги, а серце б'ється, наче барабан у грудях. Мене звати Іван-царевич, і я вирушив у найважливішу подорож у своєму житті, щоб врятувати мою кохану Мар'ю Морівну від жахливого лиходія. Це історія про те, як я зіткнувся з грізним чаклуном зі слов'янського фольклору, Кощієм Безсмертним. Кощій жив у темному замку в країні, куди боялося заглядати сонце. Він був могутнім чарівником, високим і кістлявим, з очима, що блищали, наче холодні коштовності. Усі казали, що його неможливо перемогти, бо його життя не було сховане в його тілі. Але я знав, що з відвагою та невеликою допомогою друзів я мушу спробувати. Моя подорож вела мене через зачаровані ліси та широкі ріки в пошуках тієї єдиної таємниці, яка могла б його зупинити.
Щоб знайти слабкість Кощія, я знав, що не зможу зробити це сам. Дорогою я був добрим до тварин, які потребували допомоги. Я допоміг ведмежаті, врятував щуку з сітки та піклувався про ворона зі зламаним крилом. Тепер настала їхня черга допомогти мені. Від однієї мудрої старої жінки я дізнався таємницю чаклуна. Душа Кощія — його життя — була захована далеко-далеко. Вона була всередині крихітної голки. Голка була всередині яйця. Яйце було всередині качки. Качка була всередині зайця. Заєць був замкнений у залізній скрині. А та скриня була закопана під корінням гігантського дуба на чарівному острові Буяні, що плавав посеред широкого синього моря. Це була головоломка, створена, щоб захищати його вічно. Але я та мої друзі були готові. Ми вирушили на острів, і ведмідь використав свою велику силу, щоб вирити скриню та розтрощити її. Звідти вискочив заєць.
Заєць помчав геть, але мої друзі були швидкими. Ворон злетів униз і налякав зайця, змусивши качку вилетіти з нього. Качка злетіла високо над морем, але щука вже чекала. Вона вистрибнула з води і зловила яйце, коли воно падало, обережно принісши його мені. Тримаючи яйце, я відчував, як усередині пульсує магія. Я помчав назад до замку Кощія і знайшов злого чаклуна, який чекав на мене, сміючись. Але коли Кощій побачив яйце в моїй руці, його сміх припинився. Я підняв яйце, розбив його і зламав крихітну голку всередині. У ту ж мить Кощій Безсмертний розсипався на порох, і його сила зникла назавжди. Я врятував Мар'ю Морівну, і ми повернулися додому героями. Цю історію розповідають у родинах сотні років, щоб навчити нас, що справжня сила не в тому, щоб бути невразливим, а в доброті, дружбі та кмітливості. Вона нагадує нам, що навіть найбільші, найстрашніші проблеми можна вирішити крок за кроком, і ця ідея продовжує надихати нові казки, фільми та ігри по всьому світу.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь