Червона Шапочка
Жила-була маленька дівчинка. Всі її любили, а найбільше — її бабуся. Бабуся подарувала їй гарну червону шапочку. Дівчинка носила її весь час, тому всі називали її Червона Шапочка. Одного сонячного ранку мама попросила її віднести гостинці хворій бабусі. Це історія про Червону Шапочку та її прогулянку через великий зелений ліс. «Йди прямо до бабусиного будинку, — сказала мама, — і ні з ким не розмовляй у лісі». Дівчинка пообіцяла бути обережною і весело пострибала на доріжку.
Ліс був такий гарний. Світило сонечко, і співали пташки. Раптом на стежку вийшов великий сірий вовк. Він мав хитрі очі. «Доброго ранку, Червона Шапочко», — сказав він солодким голосом. «Куди ти йдеш?» Дівчинка забула, що казала їй мама. Вона розповіла вовку про свою хвору бабусю. Вовк посміхнувся і показав на яскраві квіти. «Чому б тобі не назбирати букет для неї?» — запропонував він. Поки дівчинка збирала квіти, хитрий вовк побіг до бабусиного будинку. Він мав хитрий-хитрий план.
Коли Червона Шапочка прийшла до бабусиного будинку, двері були відчинені. Вона побачила когось у ліжку в бабусиному чепчику. Але голос у нього був грубий і хрипкий. Очі були такі великі! І зуби були такі великі! Це був хитрий вовк. Але тут нагодився добрий і сильний дроворуб. Він почув дивні звуки і забіг у будинок. Він налякав вовка, і той утік у ліс. Його більше ніхто ніколи не бачив. Справжня бабуся була в безпеці. Вони всі разом з'їли смачні пиріжки. Ця історія вчить нас слухати своїх батьків і бути обережними.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь