Привіт, я Бразилія. країна див.
Уявіть собі місце, де сонце завжди тепле, а повітря пахне квітами та пригодами. Тут є величезний зелений ліс, такий великий, що здається, ніби він не має кінця. У ньому живуть галасливі мавпочки, які стрибають з гілки на гілку, і яскраві папуги, що розмовляють між собою. Якщо прислухатися, можна почути ревіння ягуара або тихий шепіт річки, що несе свої води до океану. А на узбережжі розкинулися довгі піщані пляжі, де хвилі граються з берегом. У моїх містах завжди лунає весела музика, і люди люблять танцювати прямо на вулицях. Їхні усмішки сяють яскравіше за сонце. Я сповнена енергії, кольорів і радості. Я – Бразилія.
Моя історія дуже довга і почалася задовго до того, як прибули перші кораблі. Спочатку на моїх землях жили люди, які любили й поважали природу. Це були корінні народи, як-от плем'я Тупі. Вони жили в гармонії з лісом, полювали, рибалили і знали кожне деревце та кожну тваринку. 22-го квітня 1500-го року до моїх берегів припливли великі кораблі. На одному з них був дослідник на ім'я Педру Алваріш Кабрал з далекої країни Португалії. Він та його команда були вражені моєю красою. Вони побачили особливе дерево з червоною, як жар, деревиною. Португальською «жар» звучить як «браза». Так вони й назвали мене – Бразилія. Згодом до мене приїжджали люди з усього світу: з Португалії, з Африки, з багатьох інших країн. Вони привезли із собою свої пісні, їжу та традиції. Усі ці культури змішалися, як фарби на палітрі художника, і створили щось зовсім нове й унікальне. 7-го вересня 1822-го року я стала незалежною країною і відчула себе дуже гордою, що можу сама творити свою долю.
Сьогодні я святкую життя щодня. Найбільше моє свято – це Карнавал. Це величезний парад, де люди вдягають неймовірні костюми з пір'я та блискіток і танцюють під запальні ритми самби. Музика лунає звідусіль, і здається, що танцює все місто. А ще мої люди дуже люблять футбол. Коли грає наша команда, всі збираються разом, вболівають і радіють кожному голу. Це справжнє свято дружби. Над одним із моїх найвідоміших міст, Ріо-де-Жанейро, стоїть величезна статуя Христа-Спасителя. Він розкинув руки, ніби хоче обійняти весь світ і запросити кожного в гості. Він нагадує всім про доброту та любов.
Мій головний подарунок світові – це моя радість і вміння поєднувати різне. Я – це доказ того, що коли люди з різних куточків світу збираються разом, вони можуть створити щось прекрасне. Моя історія – це історія дружби та єдності. Я запрошую вас відчути мій теплий дух, послухати мою музику і побачити мої дива. Пам’ятайте, що краса народжується у різноманітті, і кожен із нас робить цей світ яскравішим.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь