У самому серці океану, де сонце перетворювало воду на блискучі діаманти, лежало Підводне Місто. Будинки тут були зроблені з коралів та блискучих перлів, а вулиці світилися кольоровими рибками. Замість машин, містом їздили дивовижні підводні поїзди, які з легкістю ковзали між будівлями. Одного сонячного дня, коли всі мешканці готувалися до свята, у Місті сталася дивна подія. Блиск із кришталевої печери, де зберігалися найкращі скарби міста, зник!
Принц Пірат Ведмідь, хоробрий ведмідь у рожевому фраці з золотою короною та піратською пов’язкою на оці, помітив це першим. “Ой-ой, щось тут не так!” – вигукнув він, поправляючи свою корону. Він любив свій дім і своїх друзів і не міг дозволити, щоб щось загрожувало їхній радості. Принц Пірат Ведмідь був дуже добрий, і він знав, що йому потрібна допомога. “Мені потрібні мої найкращі друзі!” – сказав він, і його очі заблищали.
На допомогу йому відразу ж прийшов Нідл, Лицар-Нарвал, найкращий друг принца, з блискучим шоломом та рогом, який світився, коли поруч були скарби. “У чому справа, Принце Пірат Ведмідь?” – запитав Нідл своїм мужнім голосом. Нідл був надзвичайно відважним і завжди готовий допомогти, особливо коли йшлося про пошуки скарбів. До них приєдналася Фрізл, Райдужний Дракон, пухнастий і веселий, який видихав замість вогню блискітки. Її луски змінювали колір, відображаючи її емоції, і саме зараз вони мали колір яскравого апельсина – від хвилювання! “Що трапилося, друзі? Де блиск?” – запитала Фрізл своїм дзвінким голосом.
“Блиск зник з печери! Нам потрібно з’ясувати, що сталося!” – пояснив Принц Пірат Ведмідь. “У нас є тільки одна зачіпка — кілька блискучих слідів!” Нідл пильно подивився на сліди. “Можливо, це привело б нас до того, хто вкрав блиск!” Він обернувся до Принца Пірата Ведмедя. “Я знайду їх!” Його ріг почав світитися, вказуючи шлях.
Разом друзі вирушили у мандрівку. Спочатку вони проїхали підводним поїздом через тунелі коралового міста. Потім вирушили у подорож за блискучими слідами. Фрізл летіла попереду, залишаючи за собою райдужний слід, щоб вони не загубилися. По дорозі вони зустрічали різноманітних мешканців моря – рожевих дельфінів, що грали у футбол з перлинними м'ячами, та рибок, що плавали навколо великої сумки з дорогоцінним камінням, як у Азаль.
Нідл використовував свій чарівний ріг, щоб знаходити шлях, а Принц Пірат Ведмідь використовував свій розум і доброту, щоб допомагати всім, кого вони зустрічали. “Може, хтось з вас бачив щось дивне?” – запитував він. “Може, хтось бачив, як хтось забрав блиск?”
Їх шлях привів їх до Загубленої Долини Пухирів, де колись жив старий пірат, який любив будувати свої кораблі з великих, надувних бульбашок. Тут було повно динозаврів, яких найбільше любив Яхан! Дорога у долину була важкою. Необхідно було обережно обминати піщані пастки та уникати каламутних течій. Але друзі працювали разом. Нідл своїм рогом розганяв піщані пастки, Фрізл світила райдужним світлом, щоб вони бачили дорогу, а Принц Пірат Ведмідь усіх підбадьорював. Вони бачили величезні крани, які будували підводні мости і великі вантажівки, що перевозили пісок.
У долині їх чекала пастка! Велика акула, яка вміла розмовляти, перегородила їм шлях. “Ви не пройдете!” – гаркнула акула, і її зуби блиснули у світлі сонця. “Ми просто хочемо знайти блиск!” – сказав Принц Пірат Ведмідь. Він не любив сварки. “Ми просто хочемо допомогти нашим друзям!”
Тоді Фрізл зробила щось дивовижне. Її луски стали кольору дружби – змішалися рожевий, блакитний та зелений. Вона видихнула блискітки, які утворили красивий танок навколо акули. Акула здивувалася, побачивши таку красу, і її гнів розтанув. Вона навіть показала їм секретний прохід. “Блиск знаходиться у печері”, – сказала вона тихим голосом. “Але там живе Кракен, він не любить гостей…”
Друзі сміливо увійшли до печери. Там, у глибині, вони побачили Кракен, який збирав блиск. Кракен був сумний. Його дім, улюблені корали, почали тьмяніти. Він сподівався, що блиск допоможе їм знову засяяти. Принц Пірат Ведмідь зрозумів, що Кракен не хотів нікому нашкодити. “Ми можемо допомогти тобі!” – сказав він. “Разом ми можемо зробити твій будинок красивішим!”
Вони зібрали блиск і допомогли Кракену відновити його будинок. Змішавши блиск із секретним зіллям, вони пофарбували корали у ще яскравіші кольори. Місто під водою засяяло ще яскравіше, а в печері засяяли нові блискучі рибки та дорогоцінні туфлі, які прикрашали корали. Друзі зрозуміли, що справжні скарби – це дружба та допомога одне одному. Після того, як все було врятовано, вони повернулися до Підводного Міста. Принц Пірат Ведмідь, Нідл, Фрізл та Кракен влаштували велике свято. Всі мешканці міста танцювали, веселилися та раділи, а на столах стояли тарілки з улюбленою рибою Азаль та печивом з арахісовим маслом для Яхана. Вони зрозуміли, що коли вони разом, то можуть подолати будь-які труднощі!