У сонячному березі, де сонце завжди сяяло, жила принцеса Люма. У неї було волосся кольору глибокого рожевого, яке завивалося, мов цукерки! Найбільше вона любила метеликів, з якими могла розмовляти. Її тіара була зроблена з зірки, що впала, і світилася так яскраво, як сонце! Одного разу принцеса Люма вирішила влаштувати велике чаювання на сонячному пляжі. Вона запросила свого найкращого друга, Беарона, королівського пухнастого ведмедика. Беарон був мудрим та справедливим, а ще любив обійматися та влаштовувати чаювання. Його корона завжди виблискувала, а його чарівна паличка була ще й медогоном! "Привіт, Люма! Яка чудова ідея влаштувати чаювання!" - сказав Беарон, поправляючи свою корону.
"А я запросила Фрізла, веселого веселкового дракона!" - відповіла Люма, підстрибуючи від радості. Фрізл був пухнастим та дружелюбним, а замість вогню він видихав блискітки! Його луска переливалася усіма кольорами веселки, і він завжди був готовий до нових пригод. "Сьогодні буде найсмачніше чаювання!" - оголосила принцеса.
Коли все було готове, принцеса Люма раптом помітила щось дивне. Її зіркова тіара не світилася! Вона була тьмяною, як осіння хмара. "Ой-ой! Що сталося з моєю тіарою?" - вигукнула принцеса Люма. "Не хвилюйся, Люма! Ми допоможемо тобі!" - сказав Беарон.
Фрізл підлетів до принцеси і сказав: "Не хвилюйся! Я залишу блискучий слід, і ми знайдемо відповідь!". І Фрізл видихнув блискітки, які створили довгу, блискучу стежку, що вела по сонячному пляжу. Вони пішли за слідом, спостерігаючи за рибками у морі. "Ой, дивіться, рибки!" - вигукнула принцеса, як тільки побачила їх, і навіть трохи посміхнулася. Потім вони побачили яскраві сумки, які лежали на піску. "Які гарні сумки!" - сказала принцеса. А трохи далі стояло взуття, яке лежало на березі. "О, яке красиве взуття!" - сказала вона, теж зацікавлено.
Слід привів їх до маленької піщаної печери. Усередині, серед піску, вони знайшли щось дуже маленьке, блискуче. Це була луска рибки! "Ось воно!" - вигукнула принцеса Люма, взявши луску.
"Що ж нам тепер робити?" - запитала принцеса Люма. "Не хвилюйся, Люма! У нас є ти, я та Фрізл, разом ми зможемо все!" - сказав Беарон, усміхнувшись. "Потрібно використати чарівні квіти з твого саду, Люма!" - запропонував Фрізл. Тоді принцеса Люма згадала про свій сад, де росли квіти-бажання. Вона взяла луску та, разом з Беароном і Фрізлом, вирушила в сад.
Принцеса Люма висадила луску біля квітки-бажання, і квітка почала світитися! Беарон використав свою мудрість, щоб зрозуміти, як саме потрібно допомогти тіарі. Фрізл допоміг їм блискітками, освітлюючи шлях. Вони разом створили чарівне зілля. І коли краплина цього зілля потрапила на тіару, вона засяяла ще яскравіше, ніж будь-коли! Тіара знову була сяючою, як сонце, готова до святкування! "Ура!" - вигукнула принцеса Люма, обіймаючи своїх друзів.
Вони повернулися на сонячний берег, де вже чекали смачні тістечка та чай. Разом вони влаштували ще веселіше чаювання, ніж планували. Зіркова тіара сяяла на голові принцеси, а друзі сміялися та ділилися своїми історіями. Відтепер кожне чаювання на сонячному березі було ще яскравішим, ніж раніше, адже дружба - найкращий скарб!