Луї Брайль

Привіт! Мене звати Луї Брайль. Коли я був маленьким хлопчиком, я жив у маленькому містечку у Франції. Я любив дивитися, як мій тато робить речі зі шкіри. Я народився 4-го січня 1809 року. Коли мені було три роки, під час гри зі мною стався нещасний випадок, і невдовзі мої очі перестали бачити світ навколо. Але це було не страшно! Я все ще любив слухати спів пташок, нюхати смачний хліб із пекарні та використовувати свої руки, щоб відчувати та пізнавати все. Моя сім'я дуже любила мене, і я був дуже допитливим та щасливим хлопчиком.

Коли мені було десять років, я пішов до спеціальної школи у великому місті під назвою Париж. Я понад усе хотів читати книжки! Книги в моїй школі мали великі літери, які можна було відчути, але читати їх було дуже повільно. Одного дня один чоловік показав нам секретний код із опуклих крапок, який солдати використовували для читання в темряві. Це дало мені чудову ідею! А що, якби я створив простіший код лише з шести маленьких крапок? Я працював і працював, використовуючи маленький інструмент, щоб робити крапки на папері. Я створив візерунок із крапок для кожної літери алфавіту. А, Б, В... все у вигляді крихітних горбочків, які я міг відчувати кінчиками пальців!

Моя система з маленьких крапок спрацювала! Вперше я міг читати так само швидко, як і думав. Я також міг писати листи та історії. Невдовзі інші люди, які не бачили, вивчили мій алфавіт із крапок. Сьогодні його називають шрифтом Брайля, на мою честь! Моя ідея допомагає людям у всьому світі читати книги, користуватися комп'ютерами та пізнавати наш дивовижний світ. Це показує, що навіть маленька ідея маленького хлопчика може вирости й освітити весь світ.

Запитання для розуміння прочитаного

Натисніть, щоб побачити відповідь

Answer: Хлопчика звали Луї Брайль.

Answer: Він використовував маленькі опуклі крапочки.

Answer: Тому що вона допомогла людям, які не бачать, читати.