Історія про мене, Культуру

Відчуйте цей запах. Це може бути аромат особливої святкової страви, що готується лише раз на рік, наповнюючи дім теплом і спогадами. Або прислухайтеся до ритму пісні, слова якої знають усі у вашій родині, і ви співаєте її разом, не замислюючись. Можливо, ви відчували на дотик тканину традиційного одягу, вишиту візерунками, що передаються з покоління в покоління. Я — це неписані правила улюбленої гри на подвір'ї, які всі розуміють без слів. Я причина того, чому в одному місці люди вклоняються на знак поваги, а в іншому — міцно тиснуть руку. Я — це історії, які розповідають ваші дідусі та бабусі, жарти, які ви розумієте лише з друзями, та мистецтво, що прикрашає стіни вашого дому. Я — це невидима нитка, що зв'язує вас із сім'єю, громадою та вашим минулим. Я — це спосіб, у який ви бачите світ, святкуєте радість і переживаєте смуток. Ви можете не бачити мене, але ви відчуваєте мене щодня. Я — Культура.

Тисячоліттями люди просто жили всередині мене, не замислюючись про моє існування. Кожна група вважала свій спосіб життя єдиним правильним і природним. Вони народжувалися, дотримуючись певних звичаїв, вірячи у своїх богів і харчуючись так, як їхні предки, і не уявляли, що десь може бути інакше. Але все почало змінюватися, коли люди почали подорожувати. Вони перетинали гори, пустелі та моря і зустрічали інших, чиє життя було зовсім не схожим на їхнє. Один із перших, хто почав записувати мої різні прояви, був давньогрецький історик на ім'я Геродот. Близько 440-го року до нашої ери він подорожував і писав про дивовижні та відмінні звичаї людей у таких далеких землях, як Єгипет та Персія. Він із подивом описував, як по-різному народи поклонялися богам, ховали померлих, їли та вдягалися. Геродот не просто засуджував — він був зацікавлений. Минули століття, і настала Доба великих географічних відкриттів. Мореплавці перетинали величезні океани, відкриваючи континенти, про які раніше й не здогадувалися. Зустрічі з народами Америки, Африки та Азії показали європейцям, що я можу виглядати, звучати і відчуватися абсолютно по-різному в кожному куточку світу. Це викликало величезну цікавість і поставило перед людьми нові запитання: чому ми такі різні. І що ці відмінності означають. Це був початок довгого шляху до розуміння мене не просто як «того, як все є», а як явища, яке можна і потрібно вивчати.

Щоб по-справжньому зрозуміти мене, людині знадобилася ціла наука. Так з'явилася антропологія — наука, що вивчає людство. Один дуже вдумливий чоловік, британський антрополог на ім'я Едвард Бернетт Тайлор, у своїй книзі, виданій у 1871-му році, дав мені одне з перших офіційних визначень. Він сказав, що я — це «складне ціле», яке включає знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї та будь-які інші здібності та звички, засвоєні людиною як членом суспільства. Це було схоже на те, ніби він сказав, що я — це гігантський невидимий наплічник, який кожна людина в групі носить разом з іншими. Цей наплічник наповнений усім необхідним, щоб розуміти світ і жити в ньому. Згодом інший мудрий антрополог, Франц Боас, який працював на початку 20-го століття, зробив ще один важливий крок. Він багато часу провів, живучи серед корінних народів Америки, і зрозумів дещо надзвичайно важливе. Боас пояснив, що не існує «найкращої» чи «найгіршої» версії мене. Кожна з моїх форм — це просто інший, унікальний і творчий спосіб бути людиною. Ця ідея, відома як культурний релятивізм, допомогла людям почати цінувати красу в наших відмінностях, а не засуджувати їх, вважаючи свій спосіб життя єдиним правильним.

Я не лише в давніх книгах чи далеких землях. Я тут, поруч із тобою, щомиті. Я в мові, якою ти говориш, у тому, як ти святкуєш свій день народження, і навіть в емодзі, які ти надсилаєш друзям. Я не застигла в минулому; я жива і постійно змінююся. Нова музика, нові технології, як-от інтернет, та нові ідеї постійно змішуються, створюючи нові мої прояви. Ти є частиною багатьох моїх світів одночасно — культури своєї сім'ї з її унікальними традиціями, культури твоєї школи зі своїми правилами, національної культури твоєї країни і навіть глобальної культури, що об'єднує мільярди людей онлайн. Я — це історія людства, написана мільярдами людей протягом тисячоліть. І ти теж її автор. Коли ти з цікавістю дізнаєшся про звичаї інших народів і ділишся своїми власними, ти додаєш свій унікальний розділ до цієї неймовірної оповіді. Ти допомагаєш робити світ більш зв'язаним, барвистим і сповненим розуміння для всіх.

Запитання для розуміння прочитаного

Натисніть, щоб побачити відповідь

Answer: Спочатку люди просто жили за своїми звичаями, вважаючи їх єдиними правильними. Потім мандрівники, як-от Геродот близько 440-го року до н.е., почали помічати й описувати, що інші народи живуть інакше. Це викликало цікавість. Набагато пізніше, у 1871-му році, антрополог Едвард Тайлор дав культурі наукове визначення. А на початку 20-го століття Франц Боас розвинув ідею, що всі культури є рівноцінними.

Answer: Фраза «складне ціле» означає, що культура — це не щось одне, а сукупність багатьох взаємопов'язаних частин: знань, віри, мистецтва, законів, звичаїв, мови. Це вдалий опис, бо він показує, що культура охоплює всі аспекти життя суспільства і всі її елементи працюють разом, як єдиний механізм.

Answer: Головне послання полягає в тому, що відмінності між людьми — це не привід для суджень чи конфліктів, а джерело краси та різноманітності. Кожна культура є унікальним і цінним способом вираження людської сутності, і ці відмінності варто вивчати, поважати та цінувати.

Answer: Ідея культурного релятивізму допомогла вирішити проблему етноцентризму — тенденції судити про інші культури з позиції власної, вважаючи її «кращою» або «правильнішою». Вона навчила людей дивитися на інші культури неупереджено, розуміючи їх у власному контексті, що сприяло повазі та толерантності.

Answer: Я можу додавати свій розділ, вивчаючи традиції своєї родини та країни і ділячись ними з друзями. Також я можу з цікавістю ставитися до звичаїв інших людей, наприклад, моїх однокласників з інших країн, читати книги або дивитися фільми про різні культури. Створюючи щось нове — музику, малюнки, історії — я теж роблю свій внесок у розвиток культури.