День, коли ми допомогли Землі
Привіт, я Ґейлорд Нельсон. Я був сенатором, а це означає, що я допомагав створювати правила для нашої країни, Америки. Я завжди любив природу. Мені подобалося дивитися на високі дерева, чисті річки та блакитне небо. Але з часом я почав помічати щось сумне. Річки ставали брудними, а повітря в містах було сірим від диму фабрик. Це мене дуже засмучувало. Я хвилювався за наш прекрасний світ, за пташок, риб і за всіх нас. Одного разу я побачив, як молоді люди збиралися разом, щоб говорити про важливі речі, які їх турбували. Вони були такими сміливими та гучними. І тоді мені в голову прийшла чудова ідея. А що, якби ми всі могли зібратися разом на один день, щоб показати, як сильно ми любимо нашу планету Земля? Це був би особливий день, присвячений турботі про наш спільний дім, і кожен міг би взяти в ньому участь.
Я був такий схвильований цією ідеєю, що не міг всидіти на місці. Я розповів про неї своїм друзям і колегам, і їхні очі загорялися так само, як і мої. Я хотів, щоб це був не просто мій план, а ідея для всіх. Щоб організувати такий великий день, мені потрібен був помічник, сповнений енергії та хороших ідей. Я знайшов молодого, дуже розумного чоловіка на ім'я Денис Гейз і попросив його допомогти. «Денисе, — сказав я, — давай влаштуємо по всій країні великий урок про наше довкілля!». Наша ідея поширювалася неймовірно швидко, ніби її підхопив вітер. Вона летіла від школи до школи, від міста до міста. Вчителі, студенти, батьки — всі хотіли долучитися. Ми вирішили, що цей особливий день відбудеться 22-го квітня 1970 року. Ми хотіли, щоб усі дізналися, як можна дбати про нашу планету, і робили це разом.
І ось настав той день, 22-ге квітня. Це було неймовірно, наче справжня магія. Я виглянув у вікно і побачив, що відбувається щось дивовижне. По всій країні люди вийшли на вулиці, щоб показати свою любов до Землі. Уявляєте, двадцять мільйонів людей. Це як кожна десята людина в Америці на той час. У містах проходили веселі паради, де діти несли яскраві плакати з написами «Любіть свою Землю». Я чув сміх і пісні. Я бачив, як маленькі ручки разом з батьками обережно садили деревця, які одного дня виростуть великими й сильними. Інші групи друзів у парках збирали сміття у великі мішки, і після них трава ставала яскравішою і чистішою. У школах усі говорили про те, як зберегти нашу воду прозорою, а повітря свіжим. Це було схоже на величезне свято на честь нашої планети. Усі посміхалися і працювали разом. Я відчував таку радість, бачачи, скільки людей піклується про наш спільний дім.
Той перший День Землі змінив усе. Він був настільки гучним і великим, що лідери нашої країни зрозуміли: люди хочуть захищати природу. Це було схоже на те, якби вся країна сказала: «Ми любимо нашу планету, і ми будемо про неї дбати». Після цього дня ми почали створювати нові важливі правила для захисту нашого повітря, води та тварин. Наприклад, закони, які робили повітря і воду чистішими. День Землі став щорічною традицією, яку святкують у всьому світі. Моя ідея, яка почалася з простого занепокоєння, показала, що коли люди об'єднуються, вони можуть зробити великі справи. Пам'ятайте, кожна людина, навіть найменша, може бути помічником для Землі.
Запитання для розуміння прочитаного
Натисніть, щоб побачити відповідь