Новий харчовий виклик

Іноді на моїй тарілці з'являється нова страва, і моя перша думка: «Нізащо!». Вона може дивно виглядати, інакше пахнути або мати незвичну для мене текстуру. Я дізнався, що це відчуття абсолютно нормальне. Бути достатньо сміливим, щоб спробувати щось нове, може стати веселою пригодою для моїх смакових рецепторів і мого тіла.

У мене є п'ятикроковий план, як перетворити нову страву на захопливий виклик. Спочатку я просто дивлюся на неї. Я використовую свої очі, як учений, помічаючи її кольори та форму. Далі я обережно нюхаю її, щоб побачити, які підказки може вловити мій ніс щодо запаху. Потім настає найсміливіша частина: я роблю один маленький «дослідницький укус», якого достатньо, щоб відчути смак. Коли я жую, я думаю про те, що я куштую — солодке, солоне чи, можливо, трохи кисле? Нарешті, я вирішую, чи хочу я ще один шматочок. Це нормально, якщо відповідь «ні», тому що справжня перемога була в самій спробі.

Найкрутіше у спробах нової їжі — це відкриття чогось, що тобі абсолютно подобається, про що ти раніше й не знав. Саме так я дізнався, що люблю манго, солодке та соковите, а також хрустку смажену спаржу. Спробувавши різноманітну їжу, моє тіло отримує всі необхідні вітаміни та мінерали. Ці поживні речовини допомагають мені швидше бігати та краще думати в школі, даючи мені енергію та зосередженість.

Бути відкритим до спроб нової їжі робить життя веселішим і набагато простішим. Коли я йду на день народження до друга або у відпустку з родиною, мені не потрібно турбуватися про те, якою буде їжа. Ця навичка показує, що я відкритий до нового і сміливий. Ця сміливість стосується не лише їжі; вона допомагає мені бути готовим до різноманітних нових вражень у житті.

Популяризація у сфері добробуту c. 1990
Інструменти для викладачів